Торговельні угоди

27 червня 2014 року Грузія, Республіка Молдова та Україна підписали Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Вони набрали чинності в повному обсязі з 1 липня 2016 року з Грузією та Молдовою, а з 1 вересня 2017 року - з Україною. Ці угоди, які є основою політичної асоціації та економічної інтеграції країн-партнерів з ЄС, спрямовані на стимулювання економічного розвитку, довготривалої стабільності, прозорості та передбачуваності для підприємництва. Угоди про асоціацію також передбачають створення Поглиблених та всеохоплюючих зон вільної торгівлі (ПВЗВТ), які, завдяки поступовому усуненню тарифних, нетарифних та регуляторних бар'єрів, відкриють нові можливості для економічної співпраці та торгівлі, зокрема для малих та середніх підприємств (МСП), підвищать обсяги прямих іноземних інвестицій, сприятимуть економічній модернізації та створенню нових робочих місць в цих трьох країнах.

 

Що таке ПВЗВТ?

Поглиблені та всеохоплюючі зони вільної торгівлі, що створені на основі Угод про асоціацію з трьома східними сусідами, є більш перспективними в плані двосторонніх зобов'язань, ніж традиційні угоди про вільну торгівлю (УВТ), які були укладені ЄС раніше. Це пов'язано з глибиною та всеосяжністю двосторонніх зобов'язань, які передбачають поступову економічну інтеграцію Грузії, Молдови та України до внутрішніх ринків ЄС.

Торговельні зобов'язання мають поглиблений та всеохоплюючий характер, тобто в плані доступу до ринку вони націлені на обопільну лібералізацію торгівлі практично всіма товарами, відкриття ринків для постачальників послуг (недискримінація та національний режим) та для підприємств, які бажають приймати участь у тендерах на державні закупівлі. На практиці це означає, що митні збори, які сплачуються імпортерами промислових та сільськогосподарських товарів, поступово скасовуються або зменшуються (швидше з боку ЄС - згідно з асиметричним підходом), а нетарифні бар'єри усуваються. Для сприяння ефективному отриманню переваг від відкриття великого внутрішнього ринку ЄС партнери ПВЗВТ вирішили розпочати регуляторне зближення із законодавством ЄС у сферах, пов'язаних з торгівлею, таких як: технічні положення та стандарти, санітарні та фітосанітарні заходи, спрощення митних та торговельних процедур, права на інтелектуальну власність, конкуренція, телекомунікаційні послуги, поштові та кур'єрські послуги, фінансові послуги та міжнародні морські перевезення.

У той же час Сторони, усвідомлюючи вплив, який відповідне регуляторне середовище матиме на торгівлю між ними, зобов'язалися створити та підтримувати ефективне та передбачуване регуляторне середовище для суб'єктів економічної діяльності, які займаються підприємництвом на їхній території, зокрема для малих підприємств, з урахуванням потреби у правовій визначеності та пропорційності.

В контексті економічної інтеграції варто також нагадати, що крім частин ПВЗВТ, існують також конкретні Розділи Угоди про асоціацію, які стосуються економічного та галузевого співробітництва між партнерами. Очевидним є той факт, що їхні положення доповнюють та сприяють співробітництву у кількох напрямках, які є важливими для підприємництва. У зв'язку з цим, Грузія, Молдова та Україна поширили свої зобов'язання у регуляторному зближенні на такі сфери, як охорона навколишнього середовища, транспорт, бухгалтерський облік та аудит, захист прав споживачів, працевлаштування, соціальна політика та рівні можливості. Крім того, Сторони зобов'язуються розвивати та зміцнювати співпрацю у промисловій та підприємницькій політиці, таким чином поліпшуючи бізнес-середовище для всіх суб'єктів економічної діяльності, і особливо для МСП.

Як наслідок, Угоди про асоціацію та ПВЗВТ матимуть позитивний вплив на бізнес-середовище та нормативно-правову базу в усіх країнах-партнерах. Остання, в свою чергу, торкнеться не лише експортерів до ЄС, але й компаній, які працюють на місцевих ринках, таким чином, вони зможуть відчути на собі прозорість положень, чесну конкуренцію та загалом більш сприятливі інвестиційні умови та бізнес-клімат.

 

Взаємні вигоди

Завдяки ПВЗВТ Грузія, Молдова та Україна мають преференційний доступ до найбільшого в світі ринку (який регулюється єдиними правилами) з 500 мільйонами споживачів та ВВП у розмірі 14 трлн євро, а також отримують більше можливостей для експорту до регіональних та глобальних ринків.

Поступове скасування діючих митних тарифів, нетарифних та регуляторних бар'єрів сприятиме двосторонній торгівлі, внаслідок чого збільшиться різноманітність, якість та безпека наявної продукції та послуг, посилиться конкуренція на ринку, що призведе до зниження цін для споживачів, поліпшення бізнес-клімату, залучення інвесторів, забезпечуючи більш високий рівень соціальної та екологічної захищеності, а також належний захист прав споживачів. Це також сприятиме впровадженню стабільних та більш передбачуваних правил ведення підприємницької діяльності, особливо для МСП.

У сфері лібералізації тарифів та регуляторної конвергенції ПВЗВТ пропонує компаніям з ЄС спрощення потрапляння товарів та послуг на ринки, підвищення інвестиційних можливостей, появу нових потенційних постачальників та можливостей залучення зовнішніх джерел.

Простими словами, ПВЗВТ - це:                                          

  • Безмитна торгівля
  • Зменшення бюрократичних перешкод
  • Прозорі умови для підприємницької діяльності
  • Чесна конкуренція
  • Можливості для постачальників послуг
  • Інвестиційні можливості
  • Можливості підбору джерел

 

Чи знаєте ви?

  • Внаслідок впровадження Угод про асоціацію / ПВЗВТ[1]:
    • Імпорт до ЄС з Республіки Молдова збільшився на 5,5% у 2015 році та на 7,7% у 2016 році. Торгівля Молдови також змістилася у бік ЄС. У 2016 році близько двох третин (66%) експорту Молдови потрапило до ЄС, потім слідують Росія (12%) та Білорусь (5%).
    • Імпорт до ЄС з Грузії підвищився на 12% у 2015 році, але знизився на 25% в 2016 році [зниження є номінальним, внаслідок змін цін на експорт Грузією сировини]. В 2016 році ЄС був основним партнером Грузії. В загальному обсязі торговельного обороту країни його частка складала 30% (27% - до набрання чинності ПВЗВТ), потім слідують Канада (15%), Туреччина (13%) та Росія (7%).
    • Імпорт до ЕС з України активізувався в 2016 році, а саме підвищився на 1,9% у 2016 році після зниження на 6,5% у 2015 році, через складну економічну ситуацію в Україні. ЄС, безумовно, є першим торговельним партнером Україні. В загальному обсязі торговельного обороту його частка складає близько 41% (близько 44% загального імпорту та 38% загального експорту України). Росія є другим партнером - її частка складає близько 11,4% в загальному обсязі торговельного обороту.
  • Експорт з Грузії до ЄС збільшився на 12% за перші шість місяців дії ПВЗВТ, а експорт деякої грузинської продукції, такої як лісові горіхи, мідь та нафта, збільшився вдвічі або навіть втричі за цей період. В цілому очікується, що завдяки ПВЗВТ ВВП збільшиться на 4,3% на рік (292 млн євро національного прибутку) за умови завершення реформ.
  • За перші півроку дії ПВЗВТ ЄС імпортував близько 15 000 тонн цукру з Молдови, що на 350% більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року. Взагалі, внаслідок дії ПВЗВТ, очікується збільшення національного доходу на 142 млн євро, що дорівнює 5,4% ВВП країни, а також збільшення експорту до ЄС не менше ніж на 16%.
  • В Україні експортери розраховують заощадити 487 млн євро на рік завдяки зменшенню імпортних мит ЄС. У той же час українські компанії зможуть підвищити свою конкурентоспроможність, отримавши можливість імпортувати додаткові товари виробничого призначення високого ступеня обробки за відносно низькими цінами.

 

ПВЗВТ для МСП

Реалізація зобов'язань ПВЗВТ передбачає певні витрати на реформи та регулювання, які мають фінансуватися за рахунок державних органів влади (наприклад, це стосується змін законодавства та зміцнення адміністративного потенціалу органів ветеринарного та фітосанітарного нагляду, органів з оцінки відповідності промислової продукції вимогам безпеки, агенцій з впровадження та моніторингу дотримання правил конкуренції, контролюючих органів в сфері обслуговування тощо.)

У той же час підприємці мають пристосовуватися до нових правил та стандартів внаслідок регуляторного зближення із законодавством ЄС, як це передбачено ПВЗВТ. Це пристосування та необхідні інвестиції можуть бути особливо складними для МСП, яким знадобляться додаткові навички та фінансові ресурси.

Щоб скористатися новими торговельними можливостями, МСП мають не лише підвищити свою конкурентоспроможність, але й дотримуватися нових стандартів безпеки харчових продуктів, технічних стандартів та стандартів якості, які передбачені впровадженням ПВЗВТ, а також реалізовувати певні заходи, визначені в Розділі Угоди про асоціацію, що стосується економічної та галузевої співпраці, а саме: заходи з охорони навколишнього середовища, заходи у сфері працевлаштування та соціальних програм.

З метою задоволення цих потреб Європейська комісія спільно з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ), Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Банком розвитку KfW (KfW) створили механізм фінансування МСП в рамках ПВЗВТ.

Цей механізм отримуватиме гранти на суму приблизно 200 млн євро з бюджету ЄС для розблокування нових інвестицій в сумі щонайменше 2 млрд євро малими та середніми підприємствами в Грузії, Молдові та Україні для одержання ними фінансування переважно за рахунок нових кредитів за підтримки механізму.

Це фінансування:

  • Надасть допомогу МСП в опануванні нових можливостей торгівлі з ЄС та в регіоні, які були відкриті завдяки ПВЗВТ;
  • Поліпшить доступ МСП до фінансових ресурсів, заохочуючи їх до інвестування, необхідного для підвищення своєї конкурентоспроможності;
  • Надасть можливості МСП інтегруватися до глобальних виробничо-збутових мереж, ставши бізнес-партнерами прямих іноземних інвесторів;
  • Допоможе МСП дотримуватися нових санітарних, фітосанітарних, технічних стандартів та стандартів якості, а також впроваджувати заходи з охорони навколишнього середовища.

Зараз механізм фінансування в рамках ПВЗВТ складається з наступних програм за підтримки ЄС:

  • Механізм прямого фінансування в рамках ПВЗВТ за підтримки ЄБРР
  • Консультування малого бізнесу за підтримки ЄБРР
  • Програма сприяння ПВЗВТ за підтримки ЄБРР
  • Механізм фінансування МСП за підтримки ЄБРР - Етап ІІ
  • Ініціатива "East" в рамках ПВЗВТ за підтримки ЄІБ
  • Механізм фінансування МСП за підтримки ЄІБ - Етап ІІ
  • Механізм фінансування МСП за підтримки KfW - Етап ІІ

 

 

[1] Джерело : Євростат